Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Riashchenko V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Riashchenko V. Modern Business Education Problems and Challenges [Електронний ресурс] / V. Riashchenko, C. Koryuhina // Економіка і регіон. - 2017. - № 3. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2017_3_4 У сучасному суспільстві значення освіти (як загальної, так і професійної) має тенденцію до значного зростання. Глобальні зміни в технологічному, економічному й соціальному розвитку світової цивілізації зробили освіту рушійним чинником суспільного прогресу. Зростання наукового, технічного, соціокультурного й духовного потенціалу суспільства безпосередньо пов'язане з рівнем та умовами освітньої системи, підвищуючи освітньо-професійний рівень населення. Слід також відзначити вплив постіндустріального суспільства на освіту. Головне питання, котре при цьому виникає: який тип суспільного ладу замінить індустріальну систему, і відповідь на це питання стає нагальною. Постіндустріальне суспільство розвивається в руслі машинно-інформаційних технологій, основою котрих є зростаючий інтелектуальний потенціал, що набуває все більшого значення. Це явище має отримати відповідне оновлення системи освіти. Якщо освіта не може забезпечити підтримку змін кар'єрних пріоритетів, то освіта як незалежна категорія бізнесу може залишити ринок. | ||
| 2. |
Riashchenko V. Organizational-economic conditions for the development of youth tourism [Електронний ресурс] / V. Riashchenko, C. Koryuhina, T. Shamshina // Економіка і регіон. - 2016. - № 5. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2016_5_4 Молодь є найактивнішою частиною суспільства, якій не завжди приділяється достатня увага. Освіта та благополуччя молодих людей багато в чому визначає розвиток і майбутнє країни. Останнім часом, особливо в контексті Європейського Союзу, мобільність молоді й молодіжний туризм як компонент мобільності свідчили про це, але молодіжний туризм не може розглядатися тільки з урахуванням перспективи туристичної індустрії. Він вивчається більше стосовно процесів і молоді, включаючи освіту. Молодіжний туризм за своєю суттю є сталим туризмом, якщо він має правильне управління й молодь переміщується зі своєї власної волі. На жаль, молодіжний туризм, що досліджується у Латвії, а також в інших країнах, через свій невизначений статус і місце в суспільній системі досі залишається недооціненим, хоча ідея мобільності - одна із центральних у питанні молодіжної політики в Європейському Союзі. Цей вид туризму є актуальним, оскільки є багато молодих людей у важливих сферах життя - освіти, практичного досвіду, культури, місця в суспільстві тощо. Мета роботи - представлення найбільш поширених форм молодіжного туризму, їх розвитку у світі та в Латвії. Висновки показали найбільш поширені види молодіжного туризму на європейському і латвійському рівнях. | ||
| 3. | 
Riashchenko V. A Discriminant Analysis of Insurance Companies in Ukraine [Електронний ресурс] / V. Riashchenko, V. Kremen, T. Bochkarova // Financial markets, institutions and risks. - 2017. - Vol. 1, Is. 4. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/finmarinsr_2017_1_4_10 | ||
| 4. |
Lebedyk H. The essence of lease as economic category [Електронний ресурс] / H. Lebedyk, V. Riashchenko // Економіка і регіон. - 2019. - № 2. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2019_2_14 Серед багатьох проблем, які необхідно розв'язати в нашій країні, надзвичайно актуальною є розвиток і вдосконалення орендних відносин. Вони сприяють відтворенню основних фондів, дають змогу підняти рівень екстенсивного та інтенсивного використання майна, поєднати виробника з необхідними йому засобами виробництва, поліпшити умови розвитку підприємництва. При зовнішній подібності майново-правових відносин оренда й інші види найму мають різну економічну сутність. Наявні термінологічні розбіжності, неузгодженість законодавства, безпідставне ототожнення окремих видів найму. Рівень і різноманітність орендних взаємовідносин у всі часи були тим вищими, чим більше свободи мали члени суспільства, чим вищим був ступінь соціального прогресу. Оренду розглядали як спосіб реалізації відносин власності, що проявлялися у розмежуванні прав володіння, користування, розпорядження. У результаті розгляду сутності орендних відносин у контексті відносин власності з'ясовано, що вони проявляються нероздільною тріадою: суб'єкт власності, тобто той, хто чимось володіє; об'єкт власності, тобто те надбання, що комусь належить; це право першого елемента тріади стосовно другого. У процесі оренди привласнення засобів виробництва як об'єктів власності здійснює орендодавець, а привласнення цих же об'єктів як об'єктів господарювання здійснює орендар. Розділення прав власності й господарювання не порушує належності тих чи інших об'єктів суверенному власникові. Він залишається їх власником, але на час дії орендного договору власник передає право господарювання безпосередньо виробнику - орендаторові. За таких умов останній привласнює об'єкти власності на правах володіння, розпорядження, користування. У такому розумінні оренду можна розглядати не тільки як форму реалізації власності, але і як форму господарювання, основними принципами якої виступають: договірні відносини між суб'єктами привласнення, економічна та правова самостійність орендаторів, право присвоювання суб'єктами продукції господарювання й доходу. Основним елементом орендних відносин як форми реалізації власності слід вважати орендну плату. По суті це ціна, за якою орендодавець продає, а орендар купує право користування основними засобами виробництва чи відтворення робочої сили. При цьому її розмір залежить головним чином від економічного рівня власності, тобто від ціни на той чи інший об'єкт. Вважаємо за доцільне орендну плату реалізувати через правову та економічну функції. Орендна плата повинна дозволити повністю за нормативний період експлуатації відшкодувати орендодавцеві його фактичні затрати на придбання чи створення засобу виробництва, сплатити обов'язкові платежі, створити резервні фонди розширеного відтворення, повернути йому закладений у ціні нормативний прибуток. Тільки за таких умов будуть повністю реалізовані функції орендної плати як правова, так і економічна. Нині поняття "оренда" об'єднує велику кількість більш спеціалізованих видів діяльності: найм, лізинг, прокат, концесія. | ||
| 5. | 
Lubenchenko O. Role of audit in managing public interest entities [Електронний ресурс] / O. Lubenchenko, V. Riashchenko, M. Zivitere, R. Kostyrko // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2020. - № 3. - С. 176–183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2020_3_21 Розкрито актуальні питання взаємодії між зовнішніми аудиторами та менеджментом підприємств, що є суспільним інтересом з метою ухвалення управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безперервності діяльності підприємств, балансу між ресурсами та джерелами їхнього утворення, усунення викривлень фінансової звітності. На підставі дослідження визначено, що "суспільний інтерес" нерозривно пов'язаний з економічними вигодами зацікавлених користувачів фінансової звітності. Досліджено місце та функції внутрішнього та зовнішнього аудиту та розкрито їхні сутнісні характеристики. Доведено необхідність створення менеджментом підприємств суспільного інтересу аудиторського комітету для взаємодії з зовнішнім аудитором. Висвітлено рекомендації щодо надання зовнішнім аудитором до аудиторського комітету інформацію у формі звіту про застосування принципів незалежності, ключових партнерів, залучених аудиторів, обсяг і терміни виконання завдань щодо обов'язкового аудиту, про методику перевірки, визначену суттєвість, перспективу безперервності діяльності суб'єкта господарювання, недоліки системи контролю якості, виявлено порушення законодавства, взаємодію аудиторів та менеджменту в ході перевірки. Обгрунтовано, що для здійснення комунікацій аудитора та менеджменту потрібне надання листа менеджментові, де аудитор сповіщає тих, кого наділено найвищими управлінськими повноваженнями щодо системи внутрішнього контролю та її можливості реагувати на відхилення від чинних норм законодавства. Розкрито вимоги до аудиторського звіту, який надає користувачам інформацію про фінансово-майновий стан, результати діяльності, рух коштів, капіталу і містить позитивну думку аудитора або думку з застереженням чи відмову від висловлення думки. Розглянуто порядок коригування системи внутрішнього контролю замовника аудиту, його фінансових звітів, виявлених під час перевірки відхилень від чинних законодавчих норм на підставі аудиторських документів, що передують аудиторському звіту та додатковому звіту для аудиторського комітету суб'єкта господарювання. | ||
| 6. | 
Riashchenko V. P. Organizational and legal principles of public policy of business support in Latvia and Lithuania [Електронний ресурс] / V. P. Riashchenko, B. A. Rivza, I. Yu. Gryshova // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2021. - № 6. - С. 122-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2021_6_15 | ||
| 7. | 
Koryuhina C. COVID-19 Crisis Management on the Example of Hospitality Industry Enterprise in Latvia [Електронний ресурс] / C. Koryuhina, T. Shamshina, M. Zivitere, V. Riashchenko, I. Y. Gryshova // Проблеми економіки. - 2022. - № 1. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2022_1_11 Визначено, шо основною проблемою, з якою сьогодні стикається вся індустрія гостинності, є пандемія COVID-19 та її наслідки. Під час пандемії багато готелів закрили свої двері, і деякі з них більше не працюватимуть. Більшість працівників індустрії гостинності втратили роботу, а прибутки впали. Наведене дослідження проводилося з метою аналізу стратегії, яку один із відомих латвійських готелів Pullman Riga Old Town реалізував у відповідь на кризу COVID-19 щодо своїх зацікавлених сторін. Дослідження спрямоване на розробку шляхів допомоги підприємству у подоланні труднощів, викликаних COVID-19, та надання пропозицій щодо подолання кризи. Проаналізовано кризові явища, а також концептуальні основи антикризового управління з урахуванням поточної ситуації в індустрії гостинності Латвії в контексті кризи, спричиненої COVID-19 загалом та готелю Pullman Riga Old Town. Дослідження проводилося з 1 квітня 2020 р. по 17 жовтня 2020 р. В ньому було використано методи аналізу даних, такі як: аналіз теоретичних джерел, збір та узагальнення статистичних даних, інтерв'ю з фахівцями. | ||
| 8. |
Koryuhina C. Conceptual framework for corporate governance in crisis period on example of hospitality industry in Latvia [Електронний ресурс] / C. Koryuhina, V. Riashchenko, A. Stankevics, I. Chernysh // Економіка і регіон. - 2021. - № 3. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2021_3_10 Пандемія, викликана COVID-19, спричинила кризу в усіх сферах життя, існує багато обмежень, у тому числі щодо перетину національних кордонів та переміщення в межах однієї країни. Щоб обмежити поширення пандемії, було вжито багато міжнародних заходів, які мали далекосяжний, навіть катастрофічний вплив на туризм та готельний бізнес. Багато готелів у всьому світі перебувають під загрозою банкрутства. Тема дослідження - вплив COVID-19 на індустрію гостинності в Латвії та відповідні заходи з управління кризою. Питання дослідження: як поширення пандемії COVID-19 впливає на індустрію гостинності в Латвії та як оцінити заходи кризового управління, які впроваджуються в цій сфері бізнесу, з метою мінімізації зазначеного впливу? Автори проаналізували концептуальні основи антикризового управління в цілому, ураховуючи поточну ситуацію в індустрії гостинності Латвії в контексті кризи, спричиненої COVID-19. Усі суб'єкти ринкової економіки, що діють на макро- й мікрорівнях, залежно від фази економічного циклу використовують різні системи та стратегії для забезпечення своєї стійкості. Майбутній сценарій закриття готелів тісно пов'язаний з тим, чи зможе галузь отримати підтримку від держави та муніципалітету. Без підтримки хвиля закриття готелів може тривати, і лави безробітних поповнять від шести до восьми тисяч працівників сфери гостинності. Автори вважають, що для того, щоб "засипати" всю туристичну галузь і тим самим зберегти її, необхідно максимально продовжити мораторій на неплатоспроможність. Також потрібно знайти рішення, яке дозволить заморозити платежі за кредитами, комунальні платежі та максимально зменшити розмір податку на нерухомість. Крім того, важливо розробити систему критеріїв, наближених до тих, що стосуються пільг за час простою, щоб отримати дотації на заробітну плату персоналу. Мета описаного алгоритму є поетапна оптимізація дій з подолання кризи на макрорівні, що надалі знижує ймовірність її виникнення й гостроту процесів, які відбуваються в ній. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |